Поради педагогам, які працюють із слабозорими дітьми

 1. При обґрунтовуванні положення корекційно-педагогічної роботи необхідно виходити з теоретичної концепції про закономірне співвідношення навчання, виховання, розвитку дітей з порушеннями зору, про наявність у них первинних і вторинних відхилень, що піддаються корекції, компенсаторним перебудовам, відновленню під впливом спеціально спрямованої навчально-виховної роботи.

2. Гострота зору є провідним чинником у сприйнятті об'єктів навколишньої дійсності. Слабкозорі діти і діти з порушеннями зору відчувають труднощі у сприйнятті форми, розмірів, оцінці положення предметів, їм важко розрізняти предмети і явища, дізнаватися позначення і деталі зображень. Це припускає збагачення зорового досвіду, створення спеціальних умов, що забезпечують надання інформації про навколишню дійсність, виділення сигнальних властивостей предметів і зображень.

3. У навчальній та ігровій діяльності дітей з порушеннями зору важливу роль грає слухове сприйняття, яке потрібно цілеспрямовано розвивати. Слух відіграє велику роль у процесах компенсації. Успіх досягається в тих випадках, коли слухове сприйняття цілеспрямовано пов'язується з активною і творчою діяльністю дітей.

4. Включення дітей з порушеннями зору в навчально-виховний процес передбачає формування уявлень, розвиток просторової уваги і мислення. Ця діяльність містить у собі уявне відтворення вигляду предметів, їхнього місця розташування і переміщення у просторі. У розвитку зазначених психічних процесів важливу роль відіграє підвищення активності дітей, удосконалювання наочно-образно і словесно-логічного мислення.

5. Мова слугує засобом пізнання, засвоєння і передачі соціального досвіду, пов'язаного з діяльністю. За допомогою мови можна здійснювати перехід від чуттєвого узагальнення до логічного, від конкретного до абстрактного. Мова розвивається і збагачується в постійній взаємодії з відчуттями, сприйняттям, уявленнями й іншими психічними процесами.

6. Діти з порушенням зору мають ряд особливостей у своєму психофізичному розвитку. Розвиток таких дітей проходить за тими ж основними закономірностям, що і здорових дітей. Однак порушення діяль-ності зорового аналізатора (первинний дефект) спричиняє вторинні відхилення. Діти з порушеною функцією зорового аналізатора найчастіше фізично ослаблені, легше піддаються простудним й інфекційним захворюванням, у частини цих дітей виявляються порушення нервового статусу, сколіози, млява постава, спостерігається недорозвинення дрібної моторики, порушена мова.

7. У силу порушення зорового аналізатора в дітей з патологією зору спостерігається своєрідність мовного розвитку. Воно не укладається в звичайні вікові границі і виражається в особливостях мови. Установлено, що 70—75 % дітей із зоровою патологією у віці 5 років мають мовні порушення. Ці мовні порушення є складними дефектами, тому що тут наявні визначені зв'язки і взаємодії мовної і зорової не-достатності. Ці порушення різноманітні, складні за ступенем вираження, структурою і стосуються мови як цілісної системи, де мовні порушення не є єдиним ядром мовної аномалії.

8. Рання діагностика і лікування разом із корекційно-педагогічною роботою забезпечують значний ефект відновлення зору і подолання недоліків психофізичного розвитку що виникають на тлі зорової патології зокрема і мовного. 9. Із метою удосконалювання мовного розвитку слабозорих і дітей з порушенням зору особлива увага приділяється комплексності і послідовності в логопедичній роботі.