Наш сайт переїхав .

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Наш навчальний заклад
Сторінка для Батьків

Логіка та мислення дітей дошкільного віку

 

Багато батьків вважають, що головне при підготовці до школи - це познайомити дитину з цифрами і навчити її писати, рахувати, складати і віднімати (на ділі це звичайно виливається в спробу вивчити напам'ять результати додавання і віднімання в межах 10). Однак при навчанні математики за підручниками сучасних розвиваючих систем ці вміння дуже недовго виручають дитини на уроках математики. Запас завчених знань кінчається дуже швидко (через місяць-два), і несформованість власного уміння продуктивно мислити (тобто самостійно виконувати зазначені вище розумові дії на математичному змісті) дуже швидко призводить до появи "проблем з математикою ». 
Однак не слід думати, що розвинуте логічне мислення - це природний дар, з наявністю або відсутністю якого слід змиритися. Існує велика кількість досліджень, які підтверджують, що розвитком логічного мислення можна і треба займатися (навіть у тих випадках, коли природні задатки дитини досить скромні). З чого складається логічне мислення. 
Мислення - це пошук і відкриття чогось нового. Логіка - це мистецтво мислення, тобто Ваша дитина коли піде до школи повинна вміти робити логічні висновки та міркувати. 
В ранньому, дошкільному віці (до 3-х років) мислення дитини носить наочно-дієвий характер, коли дитина щось вивчає їй треба це пощупати і навіть спробувати за смаком,а у більш дорослій дитині (після 3-х років) формується словесно-логічне мислення, їй вже необов'язково торкатись об'єктів, що привабили її увагу, необхідно вчити сприймати і уявляти їх у вигляді образу. 
Основні напрямки для розвитку логіки та мислення дітей дошкільного віку - це розвиток вмінь аналізувати, співставляти, виявляти закономірності та вирішування задач на логіку. Чіткої послідовності що за чим вивчати немає, тому ви можете самі вирішувати з яких вправ починати, або починайте з простих вправ, які подобаються вашій дитині.
Найголовніше при розвитку логіки - є спілкування з дитиною. 
Чим більше ви розмовляєте зі своєю дитиною, тим скоріше у неї сформується схильність до аналітичного мислення і тим простіше вам буде дізнаватися як ваш малюк пізнає навколишній світ.
Дитині потрібно допомогти розвинути здатності міркувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки і розуміти існуючі взаємозалежності. Розповідь по картинці, переказ казки прочитаної дорослим, розуміння головної думки тексту - усім цим ви можете займатися разом з дитиною, отримуючи задоволення від спільної діяльності.
Розвивати логічне мислення краще за все в ігровій формі.
Ми не вчимося - ми граємо!

Логіка, це прийоми розумових дій - порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікація, серіація, аналогія, систематизація, абстрагування - в літературі також називають логічними прийомами мислення. При організації спеціальної розвиваючої роботи над формуванням і розвитком логічних прийомів мислення спостерігається значне підвищення результативності цього процесу незалежно від вихідного рівня розвитку дитини. 

Для вироблення певних математичних умінь і навичок необхідно розвивати логічне мислення дошкільнят. У школі їм знадобляться уміння порівнювати, аналізувати, конкретизувати, узагальнювати. Тому необхідно навчити дитину вирішувати проблемні ситуації, робити певні висновки, приходити до логічного розв'язку. Рішення логічних завдань розвиває здатність виділяти істотне, самостійно підходити до узагальнень.
Логіка ігор математичного змісту виховують у дітей пізнавальний інтерес, здатність до творчого пошуку, бажання й уміння вчитися. Незвичайна ігрова ситуація з елементами проблемності, характерними для кожного цікавої завдання, завжди викликає інтерес у дітей. 
Цікаві завдання сприяють розвитку в дитини вміння швидко сприймати пізнавальні завдання і знаходити для них вірні рішення. Діти починають розуміти, що для правильного вирішення логічної задачі необхідно зосередитися, вони починають усвідомлювати, що така цікава задачка містить в собі якийсь "підступ" і для її вирішення необхідно зрозуміти, в чому тут хитрість. 

 

          [Image]                             

Виконання домашніх обов'язків - самостійно,

без нагадувань і з задоволенням

Як цього досягнути?

Почніть із себе.  Спробуйте подивитись на себе збоку. Якщо ви раз у раз повторюєте, що домашня праця для вас - тяжкий хрест, то й дитина її так сприйматиме. Якщо дитина чує від вас, що ви терпіти не можете мити посуд, то невже вона хотітиме це робити? Або, можливо, ви занадто акуратні, ваша оселя подібна на музей, а не на житло, де живуть люди?

Не втратьте нагоду!  У віці 2-3 років малюки просто палають бажанням вам допомогти. Батьки для малюка - взірець (поки що), тож вони хочуть робити все, що робите ви. Згодом цей ентузіазм згасає, переважно тому, що батьки не дозволяють собі допомагати (зрозуміло чому: така поміч лише додає роботи). І за кілька років дитину, яка рвалася мити підлогу, і за хлібом не змусиш сходити. Ось так домашні обов'язки перетворюються із задоволення на покарання.

"Я сам!"  Батьки знають цю фразу. Це прагнення до самостійності, якої ви, можливо, даремно будете вимагати пізніше, якщо не дозволите їй зміцніти у ранньому віці. Нехай малюк покрає негострим ножем хліб. Нехай сам зліпить вареник. Нехай сам зав'яже шнурівки. Не страшно, якщо хліб буде покраяний на крихти. Не страшно, якщо вся кухня буде у борошні. Не страшно, якщо ви запізнитесь.

Не квапте! Не підганяйте! Не стійте над душею, як шуліка. Дайте малюку зробити самому так, як він може, його власному ритмі, інакше ви назавжди відіб'єте бажання щось робити самому, щось робити для вас.

Список обов'язків. Так, у віці 3 років вже можна складати списки обов'язків, які треба раз у раз оновлювати. Але це списки не лише для дитини, а для усієї родини. І ці списки обговорюються на сімейній раді, де дитина бере участь як повноважний член цієї родини. За таким списком, наприклад, мама готує їжу, тато чистить взуття,  3-річний малюк ставить на стіл столові прибори, прибирає іграшки, складає свій одяг. (4 роки: допомагає розбирати сумку з продуктами, допомагає складати вимитий посуд, розбирати і застилати ліжко, витирати пил; 5 років: допомагає купувати продукти, робить бутерброди, допомагає готувати, прибирає свою кімнату, сортує білизну для прання, відповідає на телефонні дзвінки, годує і прибирає за своєю домашньою тваринкою; 6 років: пилососить, поливає квіти, чистить овочі, варить яйця, гуляє з песиком, виносить сміття; 7 років: миє за собою ванну, купує за дорученням дрібні речі, прасує прості речі тощо.

Діти в 6-7 років зазвичай не люблять мити посуд, бо в цьому віці вони дуже бридливі. Купіть спеціальну щітку, або почекайте кілька років).

Вільний вибір. Як уже згадувалося, списки домашніх справ обговорюються на домашній раді. Ви складаєте загальний список робіт (до найменших дрібниць), і кожен член родини вибирає собі те, що він може і хоче робити. У тому числі дитина. Вибір „нічого не робити" неможливий. Дитина вибере те, до чого має схильність за своїм характером, темпераментом, зацікавленням. От і добре! Жодного примусу, це гра, а в ній є правила. Така постановка питання зрозуміла дитині. Вона знає, що у грі слід дотримуватися правил, тож має неухильно виконувати те, що сама вибрала.

Список має висіти на видному місці. Кожен знає не лише, за що сам відповідає, а й за що відповідають батьки. Тож батьки мають бути готові до того, що діти так само можуть нагадати вам про ваші обов'язки, як це робите ви. Відповідальність - однакова для усіх!

Відповідальність. Якщо дитина не виконала свою роботу, в жодному разі не робіть це за неї. Якщо дитина взяла на себе обов'язок „ходити за хлібом" і забула це зробити, то родина сидітиме без хліба. Тоді дитина розумітиме, що її робота важлива для всієї родини, а домовленості завжди треба виконувати.

Різноманітність. При нагоді міняйтеся з дитиною обов'язками. Дитяча домашня робота має бути різноманітною. Постарайтеся внести в роботу елементи гри. Наприклад, можна разом з дитиною змайструвати кольорові коробочки і наклеїти написи, що в них міститься. Дитині буде значно цікавіше складати туди свої речі чи іграшки. Нехай поставить машинки „в гараж", „вкладе спати" ляльок, „заведе додому" (в коробку) звірят. Якщо дитина сортує білизну перед пранням, то при купівлі прального порошку порадьтеся з нею, що вибрати.

Не перевантажуйте. Обов'язків спочатку має бути 4-6. Коли малюк їх виконуватиме легко і без нагадувань, запропонуйте збільшити список. Не навантажуйте зразу і багато. Загалом дитячі обов'язки, залежно від віку дитини, займають від 15хв. до 1 год.

Допомагайте! Психіка дитини від 1,5 до 4 років дуже вразлива. Малюк розгнівається, якщо ви не дасте йому самому зробити те, що він уміє, а згодом він взагалі не захоче щось робити. Проте якщо ви зовсім йому не допомагатимете, він також втратить інтерес до роботи, бо невдачі відіб'ють охоту намагатися освоїти щось нове.

Ви маєте тактовно допомогти малюку подолати труднощі: зробіть найскладніше, покажіть, як це робиться, зробіть це разом, а найпростішу частину нехай зробить дитина і пишатиметься собою!

Якщо у дитини все одно не виходить, хоч вона й старається, доробіть за неї, але лише коли вона цього не бачить. Дитині не треба знати, що її зусилля були марними, бо наступного разу вона знатиме, що ви все одно доробите за неї, то навіщо старатися? Виконуйте роботу разом з дитиною доти, доки вона не навчиться працювати самостійно. Дитина має знати, що за потреби ви завжди поряд. А якщо у дитини щось не виходить, не критикуйте, особливо в той момент, коли виконується робота.

Мотивуйте і стимулюйте! Дорослі знають, що люди працюють значно краще, якщо їх чимось мотивувати. Так от, з дітьми - те саме! Дитині потрібен стимул. Доручайте дитині домашню роботу перед грою, перед мультиками, перед прогулянкою.

Хваліть! Дитині важко виконувати усі батьківські вимоги, але треба, щоб вона хотіла працювати і отримувала від роботи задоволен­ня. Обов'язково хваліть, звертайте увагу, показуйте, якою важливою для вас і для всієї родини є робота, яку виконала дитина. Вдячність і увага мають велику силу. Але не знівелюйте її! Хваліть тоді, коли є за що: за вчасність, за якість, за результат, за новий підхід, за старанність, за допомогу тощо. Якщо дитина вже добре вміє щось робити, не зайве буде сказати: «Ніхто, крім тебе, так добре це не зробить!» Малюк відчує свою незамінність і важливість, адже без нього родина просто не дасть собі ради!

Не лінуйтесь! Дім дитини - це дім усієї родини, а не місце, де батьки (чи лише мама) задовольняють її потреби. Не існує лінивих дітей, є батьки, що лінуються перетворити виховання на творчість. Так, виховання - це важка праця, але від її результату залежить і ваше майбутнє, і майбутнє ваших дітей. Не може бути щасливою людина, для якої праця створює душевний і психологічний дискомфорт. Виховаєте гармонійну особистість - матимете радість щодня.